Відновлення пам'яті та когнітивних функцій після інсульту

Порушення пам’яті та інших когнітивних (пізнавальних) функцій внаслідок інсульту зустрічається досить часто. Проте найбільше він впливає на увагу та виконавчі функції (здатність людини свідомо контролювати свої думки, емоції та дії задля досягнення поставлених цілей), а не на пам’ять, яка може погіршуватися через різні інтервали після нападу.

У 30 % пацієнтів, які пережили інсульт, у перший рік після одужання розвивається судинна деменція — глобальне порушення роботи мозкових судин. У результаті людина втрачає пам’ять, перестає орієнтуватися в просторі, не може виконувати найпростіші побутові дії. Їй важко планувати, мислити, самостійно дотримуватися гігієни.

Процес відновлення когнітивних функцій є складним і тривалим. Його ефективність залежить від:

• типу інсульту,
• ступеню ураження,
• ділянки ураження,
• тривалості кисневого голодування мозку,
• своєчасності та ефективності першої допомоги,
• рівня когнітивного функціонування до інсульту,
• підтримки рідних та друзів.

Як саме відбувається відновлення когнітивних навичок та скільки воно триває, докладніше розповімо далі, а спочатку розглянемо, що таке інсульт.

Що таке інсульт

Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, яке спричиняє пошкодження ділянки головного мозку. Є три різновиди інсульту:

• Геморагічний — викликаний розривом мозкової артерії.
• Ішемічний — відбувається через тромбоз чи емболію мозкових артерій.
• Мікроінсульт — тимчасове порушення мозкового кровообігу через закупорення артерії, симптоми якого можуть тривати не більш ніж п’ять хвилин.

Інсульт вимагає невідкладної медичної допомоги, своєчасного лікування та обов’язкової реабілітації. Вирішальну роль у відновленні відіграє швидкість реагування. Раннє втручання може зменшити пошкодження мозку та запобігти подальшим ускладненням.

Для перевірки когнітивних функцій відразу після інсульту використовують скринінгове нейропсихологічне тестування. Це короткі стандартні тести, які дозволяють швидко оцінити наявність і ступінь вираженості проблем.

Проте фахівці рекомендують провести детальну нейропсихологічну оцінку відразу щойно це стає можливим. Вона потрібна, щоб зробити програму реабілітації більш персоналізованою та не проґавити серйозні порушення. Які вони можуть бути, розглянемо далі.

Які можуть бути порушення після інсульту

Проблеми з пам’яттю. Людина плутається, забуває інформацію, яку тільки-но отримала, губиться в знайомих місцях, їй важко дотримуватися інструкцій та порядку дій, складно здійснювати грошові операції.

Порушення уваги. Пацієнт швидко виснажується, не може сконцентруватися на діяльності, відволікається, не може фільтрувати не важливу інформацію. Через порушену увагу інформація не усвідомлюється, а події не запам’ятовуються.

Порушення виконавчих функцій. Людина не здатна розв’язувати завдання, коригувати власну поведінку та планувати. Може бути розгальмованою, або, навпаки, мати труднощі з тим, щоб розпочати будь-яку дію.

Неглект — одностороннє просторове ігнорування. Пацієнти з таким ураженням не можуть зосередитись на одній зі сторін свого поля зору. Людина ніби ігнорує частину простору з боку, що є протилежним до ураженої півкулі мозку. Так, малюючи квітку, вона зобразить тільки одну її половину. Іноді синдром неглекта проявляється й щодо власного тіла людини. Чоловік, що страждає на цей розлад, може поголити тільки половину обличчя, а жінка — нафарбуватися лише з одного боку. Така людина також може мати проблеми з визначенням часу. Все залежатиме від того, на якій руці годинник.

Апраксія — порушення вольових рухів і моторних дій. Людина не може виконувати звичні дії, конструювати або імітувати рухи іншого, не здатна керувати рухами обличчя.

Афазія — набутий мовний розлад, який може проявлятися бідністю мови, нерозумінням зверненої мови та її емоційного забарвлення, заміною мовлення на кілька по-різному емоційно забарвлених слів чи вигуків, відсутністю мови тощо. Це порушення впливає на здатність спілкуватися, але не впливає на інтелект.

У разі ж судинної деменції людина зазвичай:

• втрачає пам’ять;
• стає часто спантеличеною;
• має мовні проблеми (афазію);
• важко утримує увагу або слідкує за розмовою;
• має труднощі з планування завданнь та повсякденної діяльності;
• важко робить розрахунки, приймає рішення, розв’язує проблеми.

Судинна деменція може супроводжуватись проблемами з зоровою орієнтацією, галюцинаціями та порушенням моторики.

Однак, згідно з МКБ-10, про діагноз «деменція» можна говорити, якщо вищезгадані порушення тривають не менше шести місяців.

Психологічні порушення часто розвиваються через фізичні наслідки пошкодження мозку. Людина, яка пережила інсульт, може відчувати страх, занепокоєння, розчарування, гнів, смуток, роздратованість, агресію, злість на свій стан, небажання спілкуватися.

Реабілітація після інсульту: скільки триває

Як ми казали раніше, тривалість лікування після інсульту залежить від тяжкості хвороби та пов’язаних із нею ускладнень. Найшвидше організм відновлюється, зазвичай, у перші місяці після інсульту, а найпродуктивніше він «працює» — у перші 6 місяців. Згідно з рекомендаціями американського Інституту неврологічних розладів та інсульту, реабілітацію потрібно починати відразу після стабілізації стану: часто упродовж перших 48 годин.

На жаль, в Україні така практика не поширена. Тож реабілітацію вкрай важливо розпочати відразу ж після виписки зі стаціонару.

У чому полягає когнітивна реабілітація

Когнітивна реабілітація (КР) — це комплекс лікувальних заходів, спрямованих на відновлення роботи пам’яті, мислення, мовлення та інших когнітивних функцій, порушених інсультом. Якщо повне відновлення неможливе, когнітивна реабілітація допомагає людині скомпенсувати порушення та покращити якість життя. У результаті хворий може освоїти адаптивні методики й обладнання, щоб знизити свою залежність від зовнішньої допомоги.

Які спеціалісти займаються реабілітацією пам’яті та когнітивних функцій після інсульту?

Логопед-дефектолог допомагає покращити мовні навички й здатність ковтати. Визначає причини неправильного формування звуків, виявляє складності із вдосконаленням усного й письмового мовлення. Навчає пацієнта артикуляційної гімнастики для занять удома. Якщо хворий має проблеми з пам’яттю, мисленням та спілкуванням, допомагає подолати їх.

Нейропсихолог займається з пацієнтом відновленням уваги, просторових функцій, мислення, планування. Завдання нейропсихолога — запропонувати способи відновлення втрачених функцій або їх компенсації. Наприклад, якщо людина має проблеми з пам’яттю, фахівець допомагає їй створити систему зовнішніх нагадувань. У разі втрати мовлення навчає пацієнта та його сім’ю альтернативним способам комунікації. Однак це все не виключає роботу з логопедом та тренування мовного апарата пацієнта.

Психотерапевт. Людина, що перенесла інсульт потребує професійної психологічної підтримки. Робота з фахівцем допомагає їй впоратися з переживаннями, спричиненими хворобою, позбутися тривожності та відновити контроль емоцій. Нерідко психологічна допомога потрібна й родичам пацієнта.

Додатково використовуються деякі допоміжні методи реабілітації. Наразі їхня ефективність не є доведеною, вони перебувають на етапі вивчення та застосовуються лише як частина клінічного випробування.

Серед них:

• Неінвазивна стимуляція мозку — магнітна стимуляція мозку для покращення рухових навичок.
• Біологічна терапія — застосування стовбурових клітин.
• Альтернативні методі лікування: масаж, фітотерапія, голковколювання, киснева терапія тощо.

Як проходить реабілітація когнітивних функцій у центрі Neuroflex

У центрі Neuroflex можна пройти первинну консультацію, а за потреби — й повну діагностику когнітивних функцій після інсульту. Доцільність діагностики визначається під час первинної консультації. На ній ви також отримуєте усю необхідну інформацію щодо лікування та подальших кроків.

Нейропсихологічна діагностика допомагає розібратись, чим конкретно викликані труднощі та скласти план реабілітації.

Стандартна діагностика передбачає:

• нейропсихологічну діагностику за допомогою методик WAIS-IV / RBANS / BADS / WCST / WEIGL;
• консультацію зі спеціалістом після діагностики;
• діагностичний висновок із рекомендаціями.

Розгорнутий діагностичний звіт при підтвердженому діагнозі містить детальний опис і аналіз проявів розладу, характеристику та оцінку зон розвитку й дефіцитних зон.

На основі звіту складається індивідуальна програма корекції та встановлюються точки, які дозволяють із часом оцінити ефективність роботи, відстежити динаміку змін, внести корективи в програму.

Що ще можна зробити для відновлення когнітивних функцій та пам’яті

Оскільки відновлення когнітивних навичок та пам’яті — процес складний і тривалий, він вимагає терпіння, зусиль та регулярних тренувань. Причому не тільки на заняттях із фахівцями, але й поза межами медичної установи. А для цього потрібне велике бажання та активне залучення як самого хворого, так і його родини та друзів. Ось деякі техніки та поради, які можна використовувати вдома:

1. Повернення до звичної рутини. Дуже важливо, аби людина якнайшвидше повернулася до звичних рутин. Тож щойно це стає можливо, потрібно активно залучати її до самостійного виконання буденних справ як-от: щоденна гігієна, одягання, розмови телефоном, приготування їжі тощо. Це ж стосується і професійної сфери.
2. Регулярне тренування в спілкуванні. Для вдосконалення мовних навичок, крім занять із логопедом, можна використовувати спеціальні комп’ютерні програми та мобільні застосунки, що допомагають вивчати «нові» слова й звуки. Добре покращити мовні навички дозволяє регулярне спілкування. Залучайте людину, що пережила інсульт, до своїх розмов якомога частіше. Під час комунікації використовуйте малюнки, блокноти-словнички із частовживаними фразами, записники для писемних практик.
3. Підказки. Не забувати про важливе допоможуть записки-підказки, залишені на видних місцях, як-от: нагадування почистити зуби чи зателефонувати колезі. Знадобиться й будильник. Він нагадає про важливу зустріч чи час приймання ліків.
4. Мнемонічні техніки. Мнемотехніка — це техніки запам’ятовування інформації, імен та послідовності дій на основі візуального мислення. Прикладом мнемоніки може бути фраза, яку використовують, наприклад, для запам’ятовування послідовності кольорів веселки «Чому Пінгвіни Живуть Зимою Без Своїх Фантазій». Можна скласти і власний мнемонічний опис, зашивши туди, скажімо, алгоритм приготування їжі чи певну послідовність дій. Також для запам’ятовування можна використовувати рими, які пов’язують ім’я з предметом, наприклад: «Валя — жінка в червоних коралях».
5. Планування. Аби не витрачати час на ранкові рутини та не метушитися через пошук потрібних речей, варто все продумувати та готувати заздалегідь. Наприклад, одяг назавтра можна підібрати звечора, а зубну щітку покласти на раковину перед сном. Так людина швидко згадає, що вона має зробити, не витрачаючи зайвий час. З цією ж метою ключі, телефон та решта потрібних дрібничок теж варто тримати в одному місці.
6. Повторення та уточнення. Людина, що пережила інсульт, має складності з обробкою інформації чи розумінням зверненого мовлення. Тож на етапі відновлення заохочуйте її перепитувати чи повторювати почуте своїми словами. Це допомагає їй переконатися, що вона правильно зрозуміла співрозмовника. А якщо треба запам’ятати великий масив інформації, краще ділити його на невеличкі сегменти та вчити кожен окремо.
7. Помірні фізичні навантаження. Невелике рандомізоване контрольне дослідження, опубліковане в журналі Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, підтвердило позитивний вплив фізичних вправ на людей, які пережили інсульт. Ті, хто регулярно займався фізкультурою, показали значне покращення пам’яті, когнітивних функцій та загальне відновлення після інсульту.
8. Правильне харчування. Американська асоціація з вивчення інсульту ASA стверджує, що раціон, багатий на свіжі фрукти, овочі та рибу (особливо с жирними кислотами Омега-3), сприяє відновленню мозку. А дослідження Journal of Nutrition, Health & Aging виявило, що дієта MIND (гібрид середземноморської дієти та дієти DASH), у якій передбачено багато рослинної їжі та мінімум продуктів тваринного походження й продуктів із високим вмістом насичених жирів, сприяє покращенню пам’яті. Тож для відновлення когнітивних функцій вони рекомендують вживати багато листової зелені, горіхів, квасолі, ягід та цільнозернових продуктів. А от від солодощів, смаженої їжі, масла, сирів та червоного м’яса краще відмовитися.