Розлад дефіциту уваги та гіперактивності у дітей (РДУГ)

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) – це хронічне захворювання, яке вражає мільйони дітей і часто продовжується у дорослому віці. РДУГ включає в себе поєднання таких проявів як труднощі в утриманні уваги, гіперактивність та імпульсивну поведінку. Також, діти зі РДУГ можуть страждати від низької самооцінки, проблемних відносин і поганої успішності в школі. Іноді симптоми слабшають […]

Діти на ігровому майданчику - neuroflex.ua

Зміст статті

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) – це хронічне захворювання, яке вражає мільйони дітей і часто продовжується у дорослому віці. РДУГ включає в себе поєднання таких проявів як труднощі в утриманні уваги, гіперактивність та імпульсивну поведінку.

Також, діти зі РДУГ можуть страждати від низької самооцінки, проблемних відносин і поганої успішності в школі. Іноді симптоми слабшають з віком. Однак, у деяких людей симптоми РДУГ ніколи повністю не зникають. Але вони можуть навчитися стратегіям як досягти успіху.

Хоча РДУГ не можна вилікувати повністю, лікування може дуже допомогти зі симптомами. Зазвичай застосовують медикаментозне лікування та поведінкові втручання.

Рання діагностика і лікування можуть істотно вплинути на результат.

Симптоми

До основних ознак РДУГ відносяться неуважність і гіперактивно-імпульсивна поведінка. Симптоми розладу починають проявлятись до 12 років, а у деяких дітей вони помітні вже в 3 роки. Симптоми РДУГ можуть бути легкими, помірними або важкими, і вони можуть продовжуватись в дорослому віці.

РДУГ частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок, а поведінка хлопчиків і дівчаток може відрізнятись. Наприклад, хлопчики можуть бути більш гіперактивними, а дівчатка – достатньо неуважними.

Існує три підтипи РДУГ:

  • Переважно неуважний тип. Більшість симптомів пов’язані з неуважністю.

  • Переважно гіперактивний/імпульсивний тип. Більшість симптомів проявляються в гіперактивності та імпульсивності.

  • Змішаний тип. Це суміш симптомів неуважності та гіперактивності/імпульсивності.

Неуважність

Дитина, яка проявляє патерн неуважності, часто може:

  • Не звертати пильної уваги на деталі або допускати необережні помилки в навчанні

  • Мати проблеми з концентрацією уваги при виконанні завданнях або в грі

  • Не слухати, навіть коли звертаються безпосередньо до нього

  • Через силу виконувати інструкції та не закінчувати шкільну роботу чи роботу по дому

  • Мати проблеми з організацією завдань та діяльності

  • Уникати або не любити завдань, які вимагають зосереджених розумових зусиль, таких як домашнє завдання

  • Губити предмети, необхідні для виконання завдань або діяльності, наприклад, іграшки, домашнє завдання, олівці

  • Легко відволікатися

  • Забувати виконувати деякі щоденні дії, такі як роботу по дому

Гіперактивність та імпульсивність

Дитина, яка проявляє симптоми гіперактивності та імпульсивності, часто:

  • Може нервово перебирати чи постукувати руками або ногами, соватися на сидінні

  • Не може всидіти на місці в класі або в інших ситуаціях

  • Дуже непосидюча, перебуває в постійному русі

  • Може бігати або залазити кудись в ситуаціях, коли це недоречно

  • Не може гратись або займатись чимось тихо

  • Може занадто багато говорити

  • Викрикувати відповіді, не дослухавши питання

  • Не може дочекатися своєї черги

  • Може переривати або втручатися в чужі розмови, ігри або заняття

Поведінка при нейротиповому розвитку у порівнянні з РДУГ

Більшість нейротипових дітей час від часу проявляють неуважність, гіперактивність або імпульсивність. Для дошкільнят характерні коротка концентрація уваги й нездатність довго займатися одним видом діяльності. Навіть у дітей старшого віку та підлітків стійкість уваги часто залежить від рівня зацікавленості.

Те ж саме стосується й гіперактивності. Маленькі діти від природи енергійні – їх часто все ще переповнює енергія, навіть коли вони вже виморили своїх батьків. Крім того, деякі діти просто від природи мають більш високий рівень активності, в порівнянні з іншими. Не слід вважати, що у дитини розлад дефіциту уваги та гіперактивності тільки тому, що вона відрізняється від своїх друзів, братів чи сестер.

Діти, які мають складнощі в школі, але добре ладнають вдома або з друзями, швидше за все, мають справу з чимось іншим, ніж РДУГ. Те ж саме стосується і дітей, які є гіперактивними або неуважними вдома, але чиї шкільні заняття та дружні стосунки залишаються без змін.

Коли звернутися до лікаря

Якщо ви стурбовані тим, що ваша дитина має ознаки РДУГ, зверніться до педіатра або сімейного лікаря. Ваш лікар може направити вас до фахівця, такого як педіатр з розвитку та поведінки, психолог, психіатр або дитячий невролог, але важливо спочатку пройти медичне обстеження, щоб перевірити інші можливі причини труднощів вашої дитини.

Причини виникнення РДУГ

Поки точна причина виникнення розладу дефіциту уваги та гіперактивності залишається незрозумілою, науково-дослідницькі роботи тривають. До факторів, які можуть впливати на розвиток РДУГ, належать генетика, навколишнє середовище, проблеми з центральною нервовою системою в ключові моменти розвитку.

Фактори ризику

Факторами ризику розвитку РДУГ можуть бути:

  • Наявність кровних родичів – один з батьків, брат або сестра – зі РДУГ або іншим психічним розладом

  • Вплив токсинів навколишнього середовища, таких як свинець, що міститься в основному в фарбі і трубах старих будівель

  • Вживання наркотиків, алкоголю або куріння під час вагітності

  • Передчасні пологи

Хоча цукор часто підозрюють у тому, що він викликає гіперактивність, надійних доказів цього немає. Багато проблем у дитинстві можуть призвести до труднощів з утримуванням уваги, але це не те ж саме, що РДУГ.

Ускладнення

РДУГ може ускладнити життя дітям. Діти з цим розладом:

  • Часто стикаються з проблемами в класі, які можуть призвести до академічної неуспішності та осуду з боку інших дітей і дорослих

  • Як правило, частіше потрапляють у нещасні випадки і зазнають більш різноманітних травм, ніж діти, у яких немає РДУГ

  • Схильні мати низьку самооцінку

  • Більш ймовірно, матимуть проблеми зі взаємодією і прийняттям однолітками і дорослими

  • Схильні до підвищеного ризику зловживання алкоголем, наркотиками та іншої делінквентної поведінки (асоціальної, протиправної, злочинної поведінки)

Супутні захворювання

РДУГ не викликає інших психологічних проблем або проблем розвитку. Однак, діти з цим розладом частіше, ніж інші, мають також такі захворювання, як:

  • Опозиційно-викличний розлад, зазвичай визначається як патерн негативної, викличної і ворожої поведінки по відношенню до авторитетних осіб. 

  • Розлад поведінки, для якого характерна антисоціальна поведінка, така як крадіжка, бійка, знищення майна та заподіяння шкоди людям або тваринам. 

  • Порушення емоційної регуляції, яке характеризується дратівливістю і проблематичною переносимістю фрустрації

  • Нездатність до навчання, включаючи проблеми з читанням, письмом, розумінням і спілкуванням

  • Розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин, включаючи наркотики, алкоголь і тютюн

  • Тривожні розлади, які можуть викликати всепоглинаючу тривогу та нервозність, а також включають обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)

  • Розлади настрою, включаючи депресію та біполярний розлад, до якого входять депресія, а також маніакальна поведінка

  • Розлад аутистичного спектру – стан, пов’язаний з розвитком мозку, який впливає на те, як людина сприймає і спілкується з іншими

  • Тиковий розлад або синдром Туретта – розлади, пов’язані з повторюваними рухами або відтворенням небажаних звуків (тиків), які важко контролювати.

Інші захворювання схожі на РДУГ

Ряд захворювань або способів їх лікування можуть викликати ознаки та симптоми, подібні до симптомів РДУГ. Наприклад:

  • Проблеми з навчанням або порушення мовлення

  • Розлади настрою, такі як депресія або тривога

  • Епілепсія

  • Проблеми із зором або слухом

  • Розлад аутистичного спектру

  • Медичні проблеми або ліки, які впливають на мислення та поведінку

  • Розлад сну

  • Травма головного мозку

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку РДУГ у вашої дитини:

  • Під час вагітності уникайте всього, що може зашкодити розвитку плоду. Зокрема, не вживайте алкоголь та рекреаційні наркотики, не куріть цигарки.

  • Захистіть свою дитину від впливу забруднюючих речовин і токсинів, включаючи дим від цигарок і свинцеву фарбу.

  • Обмежте час, проведений біля екрану. Хоча це ще не доведено, але дітям може бути корисно уникати надмірного впливу телевізора та відеоігор впродовж перших п’яти років життя.