Тест на посттравматичний стресовий розлад: методики діагностики ПТСР

Важливим компонентом ефективного лікування посттравматичного стресового розладу є ретельна оцінка його симптомів. Її основні цілі включають: виявлення впливу травми, підтвердження наявності діагностичних критеріїв ПТСР згідно з DSM-5 та постійну оцінку тяжкості симптомів під час лікування.


Зміст статті

Важливим компонентом ефективного лікування посттравматичного стресового розладу є ретельна оцінка його симптомів. Її основні цілі включають: виявлення впливу травми, підтвердження наявності діагностичних критеріїв ПТСР згідно з DSM-5 та постійну оцінку тяжкості симптомів під час лікування.

Діагностичні процедури можуть включати кілька етапів, починаючи від початкового скринінгу та закінчуючи тривалими опитуваннями та самостійним заповненням анкет пацієнтом. Дані, зібрані за допомогою цих тестів, надають цінну інформацію, яку можна використовувати для планування лікування та його контролю.

На сьогоднішній день розроблено та досліджено велику кількість тестів на посттравматичний стресовий розлад. У цій статті основна увага приділяється найбільш поширеним та емпірично підтвердженим методикам, які стосуються початкового скринінгу, діагностики та відстеження результатів лікування.

Тест на ПТСР: початковий скринінг

Для скринінгу впливу травматичної події (критерій А) було розроблено декілька коротких тестів, які дозволяють швидко ідентифікувати людей з чинниками ризику розвитку ПТСР. Ці методики особливо актуальні у завантажених умовах, які вимагають збору великої кількості даних за короткий період часу.

Для оцінки схильності до потенційних травмуючих подій можуть застосовуватися наступні тести:

  • контрольний перелік життєвих подій DSM-5;
  • опитувальник травматичних подій LEQ.

Додатково до тестів на вплив травм часто використовуються скорочені скринінги ознак ПТСР, щоб визначити необхідність більш детальних клінічних інтерв’ю. До них відносяться:

  • коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР;
  • скринінг посттравматичного стресу первинної медичної допомоги (PC-PTSD);
  • контрольний список посттравматичного стресового розладу (PCL-5);
  • шкала травм Девідсона (DTS);
  • коротке інтерв’ю з рейтингом посттравматичного стресу (SPRINT).

Тести для діагностики посттравматичного стресового розладу

Після початкового скринінгу слід провести більш складні тести, щоб встановити клінічний діагноз ПТСР на основі критеріїв DSM-5. Ці діагностичні оцінки можуть зайняти декілька годин та вимагають ретельної підготовки для проведення.

Для діагностики посттравматичного стресового розладу широко використовуються наступні тести:

  • шкала для клінічної діагностики ПТСР CAPS-5;
  • інтерв’ю за шкалою симптомів ПТСР PSS-I та PSS-I-5.

Через високу частоту супутніх психічних захворювань у пацієнтів з посттравматичним стресом (наприклад, розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин, великий депресивний розлад тощо) для планування лікування краще провести опитування, призначене для оцінки всього спектра психічних порушень — структуроване клінічне інтерв’ю для DSM-5 (SCID-5). Цей тест забезпечує достовірну та надійну діагностику ПТСР, а також більшості інших психічних розладів.

Додаткові структуровані клінічні інтерв’ю включають:

  • графік інтерв’ю щодо тривожних розладів для DSM-5 (ADIS), який, на відміну від SCID, надає індекс для кількісної оцінки тяжкості симптомів;
  • міні-міжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю (MINI), яке також підтверджує діагнози DSM, але займає вдвічі менше часу для адміністрування порівняно з SCID.

Тест на ПТСР для відстеження результатів лікування

Після встановлення діагнозу наступними важливими компонентами планування та контролю лікування стають частота та тяжкість симптомів. Методики для моніторингу стану являють собою короткі самостійні оцінки 20 основних симптомів ПТСР. Деякі з широко використовуваних тестів включають:

  • контрольний список посттравматичного стресу для DSM-5 (PCL-5);
  • шкала ПТСР для клінічної діагностики (CAPS-5);
  • посттравматична діагностична шкала для DSM-5 (PDS).

Ці методики забезпечують швидкий зворотний зв’язок щодо тяжкості симптомів і включають граничні значення для інформування про діагностичний статус.

Інші тести на посттравматичний стресовий розлад

Для діагностики ПТСР у учасників бойових дій застосовується Шкала Міссісіпі для посттравматичного стресу (M-PTSD). Цей тест розроблено на основі шкали ПТСР з MMPI (Міннесотський багатопрофільний особистісний опитувальник). Існує також окрема громадянська версія показників тяжкості симптомів, що використовується для оцінки людей, які пережили стихійні лиха, жертв зґвалтування та інших травмованих осіб.

Для діагностики ПТСР у дітей використовуються наступні методики:

  • індекс реакції на посттравматичний стресовий розлад Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA-PTSD-RI);
  • контрольний перелік травматичних симптомів у дітей (TSCC);
  • інструмент скринінгу для ранніх предикторів посттравматичного стресового розладу (STEPP).

Під час проведення тесту на ПТСР у дітей, важливо отримати відповіді не тільки дитини, але й її батьків або осіб, які здійснюють догляд.

Тривалість діагностики посттравматичного стресового розладу може змінюватись в залежності від мети. Деякі тести займають лише 15 хвилин, а більш ретельна оцінка проводиться протягом 1-2 годин.

 

Джерела:

Clinical Practice Guideline for the Treatment of Posttraumatic Stress Disorder (PTSD). PTSD Assessment Instruments.

U.S. Department of Veteran Affairs. How Is PTSD Assessed?

Тhe free encyclopedia Wikipedia. Post-traumatic stress disorder.

National Library of Medicine. Posttraumatic Stress Disorder in Children